вирядити
Смотреть что такое "вирядити" в других словарях:
вирядити — див. виряджати … Словник синонімів української мови
вирядити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
виряджений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вирядити. •• Ви/ряджений як на весі/лля пишно вдягнений, убраний; причепурений … Український тлумачний словник
вирядження — я, с. Дія за знач. вирядити … Український тлумачний словник
запікати — а/ю, а/єш, недок., запекти/, ечу/, ече/ш, док. 1) перех. Пекти в печі, духовці до утворення шкуринки на поверхні страви. || перен. Сильно гріючи, обпалювати (зазвичай про сонце). 2) тільки док., неперех. Почати пекти (про дію вогню, жару і т.… … Український тлумачний словник
виганяти — I = вигнати (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцину тощо), проганяти, прогнати, вигонити, гнати, випроваджувати, випровадити, випроводити, спроваджувати, спровадити, виставляти, виставити, викурювати, викурити,… … Словник синонімів української мови
виряджати — I = вирядити (споряджаючи, забезпечуючи потрібним для дороги, відправляти кого / що н., звідкись, кудись), випроводжати, випроваджувати, випроводити, випровадити II ▶ див. виганяти I, проводити … Словник синонімів української мови
одягати — I = одягти, одягнути 1) (кого у що покривати одягом кого н.), у[в]дягати, у[в]дягнути, у[в]дягти, у[в]бирати, у[в]брати; наряджати, нарядити (одягати кого н. у гарне, святкове вбрання); виряджати, вирядити, розряджати, розрядити, вичепурювати,… … Словник синонімів української мови
проводити — I = провести (іти, їхати тощо разом з кимсь до певного місця перед тим, як розстатися, попрощатися з ним), провадити, проводжати, провадити, відпроваджувати, відпровадити; виряджати, вирядити (у дорогу, у гості, у похід); відводити, відвести II ▶ … Словник синонімів української мови
опроводити — дієслово доконаного виду супроводити; вирядити арх … Орфографічний словник української мови
